УПЦ, Храм Святого Равноапостольного Великого князя Владимира

Поможет молитва Богу!
Домашняя страница   |   Праздники   |   Объявления   |   О Св. Владимире
Ссылки   |   Духовная литература    |   Концепция РПЦ    |   Фотоальбом

Язык:     Українська    Русский
English     Deutsch     Français


РЕШЕНИЯ СУДОВ

 

СУДИ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б,дел. 486-65-72

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

21.04.2008                                        м. Київ                                              Справа № 34/588

 

За позовом    

Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму      на    честь    Рівноапостольного    Великого    князя    Володимира    у Шевченківському районі м. Києва

до

Київської міської ради

третя особа   

Шевченківська районна у м. Києві рада

про

визнання недійсним рішення

 

           

Суддя    Сташків Р.Б.

 

Представники:

від позивача -            Дудка Р.П. (довіреність б/н від 13.07.2007);

від відповідача -       Кохан А.І. (довіреність № 225-КР-315 від 17.03.2008);

від третьої особи -    не з'явився.

 

СУТЬ СПОРУ:

Релігійна громада Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва (далі - Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Київської міської ради (далі Відповідач) про визнання недійсним рішення.

Позовна вимога мотивована тим, що рішення Відповідача від 26.07.2007

№129/1963 «Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948

«Про передачу релігійній громаді Української-Православної Церкви парафії храму

на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі

м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму

на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся

Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва» (далі -

Рішення) прийнято із порушенням пункту 9 статті 46 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні», статей 21, 22, 25 Регламенту Київської міської ради.

затвердженого рішенням Відповідача від 14.06.2006 № 14/14 (далі - Регламент),

статей 9, 143 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 19

Конституції України.         

Відповідач позов не визнав з підстав правомірності прийняття оспорюваного

Рішення.       

25.12.2007 Шевченківська районна у м. Києві рада (далі - Третя особа) в

порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК

України) звернулась до суду із клопотанням, відповідно до якого просить суд

залучити її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на

предмет спору на стороні Відповідача.

 Ухвалою суду від 25.1212007 Шевченківську районну у м. Києві раду залучено

до участі у справі; в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на

стороні Відповідача.

 Третя особа проти позову заперечувала, свої заперечення мотивувала тим, що Позивач порушив вимоги статей 20, 123 Земельного кодексу України, статті 18

 

 

Закону України «Про планування і забудову територій», статті 5 Закону України «Про основи містобудування», а тому Рішення відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 було відмовлено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва в прийняті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.12.2007 у справі № 34/588, якою відмовлено у залученні даної особи до участі у справі у якості третьої особи.

Ухвалою від 14.0.3.2008 розгляд справи № 34/588 призначено на 07.04.2008.

Ухвалою Голови; Господарського, суду м. Києва від 08.04.2008 заяву Третьої особи про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення.

Ухвалою від 09.04.2008 розгляд справи № 34/588 призначено на 21.04.2008.

21.04.2008 через канцелярію суду Третьою особою подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою її представника.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд залишив вказане клопотання без задоволення.з наступних підстав:.

-           Третьою особою у порушення статей 33, 34, 36 ГПК України не додано

доказів на підтвердження тих обставин на які вона посилається, а дане клопотання

підписано в.о. начальника організаційно-правового забезпечення апарату Третьої

особи О.Куценко, при цьому копія довіреності на дану особу належним чином не

засвідчена (взагалі ніким не засвідчена),

-           у разі неможливості участі певного представника, Третя особа не була

позбавлена можливості уповноважити іншу особу на представництво її інтересів у

засіданні суду;

-           розгляд справи неодноразово :за різними клопотаннями Третьої особи

відкладався;

-           відкладення  розгляду  справи   призведе  до   порушення   встановленого

статтею 69 ГПК України строку розгляду спору, а клопотання сторін про його

продовження не заявлено;

-           у випадку необхідності надання додаткових пояснень чи доказів Третя

особа мала можливість подати їх у судове засідання у письмовому вигляді.

У  судовому   засіданні  Відповідачем  подано   клопотання   про  зупинена провадження у даній справи до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва пов'язаної з нею справи № 2а-297/08 за позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Большової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, КП по утриманню зелених насаджень Шевченківською району м. Києва, 3-я особа релігійна громада Української православної церкви парафії   храму   на   честь   Рівноапостольного   Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та нечинним рішення Київради від 21.04-200.5 № 373/2948. 

Заслухавши думки представників сторін з приводу даного клопотання,

дослідивши матеріали справи суд відмовляє у його задоволенні з наступних

підстав.   

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупинив провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи; що розглядається іншим судом.

Предметом дослідження справи № 34/588 є законність прийняття

Відповідачем Рішення, а предметом дослідження у справі №2а-297/08

Шевченківського районного суду м. Києва є правомірність прийняття Відповідачем

іншого рішення Київради № 373/2948 від 21.04.2005.

 Таким чином, оскільки у даній справі досліджується правомірність прийняття Відповідачем Рішення (його компетенція у прийнятті такого рішення), то суд вважає за можливе розгляд даної справи до вирішення справи № 2а-297/08.

 

У судовому засіданні 25.12.2007 бую оголошено перерву до 27.12.2007.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

04.04.2005 постійна комісія Відповідача з питань землекористування погодила питання про внесення змін до рішення Відповідача про надання земельної ділянки на вулиці Богдана Хмельницького Позивачу (перенесення на перетин вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького).

04.04.2004 постійна комісія Відповідача з питань містобудування та архітектури погодила питання про внесення змін до рішення Відповідача про надання Земельної ділянки на вулиці Богдана Хмельницького Позивачу (перенесення на перетин вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького).

04.04.2005 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА Листом № 19-2665 направило на адресу Головного управління земельних; ресурсів КМДА висновок щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затверджені проекту відведення земельної ділянки, відповідно до якого Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА не заперечує проти відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку під будівництво, експлуатацію та обслуговування храму, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.       

05.04.2005 Третя особа у листі № 828 на адресу Головного управління земельних і ресурсів КМДА зазначило, що Третя особа не заперечує проти відведення зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку згідно чинного законодавства при виконанні таких вимог: отримати позитивний висновок ВАТ «Київпроект» ДП «Інститут Київ генплан» щодо будівництва зазначеного об'єкту згідно затвердженого «Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року» та відповідності земельної ділянки функціональному зонуванню; розробити та погодити в установленому порядку містобудівне обґрунтування; враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва проект винести на обговорення з громадськістю; отримати погодження на відведення земельної ділянки ККО «Київзеленбуд»; питання майново-правового характеру вирішити у встановленому законодавством порядку, дотримуватись вимог містобудівних нормативів у будівництві.

06.04.2005 Київська міська санепідстанція у висновку щодо вибору

(відведення) земельної ділянки під забудову № 681 зазначила, що земельна

ділянка (місце розташування) - м. Київ, Шевченківський район, Вулиця Олеся

Гончара, 65-6 придатна для будівництва краму, тому що територія землевідводу

може використовуватись як сквер, як зона відпочинку, а на ділянках, що мають

такий статус, будівництво громадських будівель і споруд, до яких відноситься храм

не забороняється.     І

11.04.2005  Головне управління культури, мистецтв та охорони культури спадщини КМДА у листі на адресу Головного управління земельних ресурсів КМДА зазначило, що Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА не заперечує Позивачу відведення земельної ділянки для будівництва храму на вулиці Олеся Гончара, 65-б у Шевченківському районі Києва за умови виконання історико-містобудівного обґрунтування (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318).

 

11.04.2005 підприємство затвердило акт попереднього обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересадці в зв'язку з забудовою та впорядкуванням зелених площ на території Шевченківського району № 87-П, відповідно до якого на стадії проектування будівництва зрізуванню підлягає одне дерево, чотири чагарники, пересаджуванню одне дерево та один чагарник; знищуванню - двісті десять метрів квадратних газону партерного, тридцять чагарників, і чотириста дев'яносто метрів квадратних газону, які на період проведення! будівельних робіт мають бути огороджені і не пошкоджуватися. Також вилучається основних засобів, що належать Підприємству на суму 119 668,01 грн., що має бути компенсовано в установленому порядку. З метою урахування громадської думки (статті 8, 9„ 10, 11 Закону України «Про екологічну експертизу») повідомити громадськість через засоби масової інформації про майбутню забудову.

13.04.2005 Державна служба охорони культурної спадщини у листі № 22-1476/35 на адресу начальника відділу землевпорядкування — головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва зазначила, що Державна служба охорони культурної спадщини не має заперечень щодо відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вулиці Олеся Гончара, 65-6 у Шевченківському районі м. Києва, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації у встановленому законодавством порядку.

14.04.2005 Державне управління екології та природних ресурсів листом № 08-8-18/2015 повідомило Позивача про те, що воно погоджує вищевказаний акт.

14.04.2005 Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві у листі № 06-6-2571840 на адресу начальника відділу землевпорядкування - головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва зазначила, що Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві не заперечує проти відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вулиці Олеся Гончара, 65-б у Шевченківському районі м. Києва в межах, визначених проектом відведення.

15.04.2005   Київське   комунальне   об'єднання   зеленого   будівництва   та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» у листі № 148-602 на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило,  що не заперечує проти відведення Позивачу земельної ділянки площею 0,015 га в сквері по вулиці Олеся Гончара, 65-6 у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку - рішенням Відповідача за умови: повного збереження та утримання зелених насаджень на решті території скверу; пересадки чагарників з п'ятна забудови; сплати відновлюючої вартості за знесення газону; передбачення проектом озеленення території вічнозеленими деревами і чагарниками; погодження дендроплану з КО «Київзеленбуд»; утримання прилеглої в радіусі 50 м території в належному санітарному стані; погодження питання щодо будівництва храму з громадськістю в установленому порядку.

КО «Київзеленбуд» погодило Позивачу дендроплан.

21.04.2005 Відповідачам прийнятно рішення № 373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва» (далі - Рішення № 373/2948).

 Відповідно до пункту 1 Рішення № 373/2948 Відповідач вирішив затвердити проект відведення земельної ділянки Позивачу для   будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на

 

перетині  вулиці  Олеся  Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському

районі м. Києва.      

Згідно   з   пунктом   2   Рішення     373/2948   Відповідач   вирішив   передати

Позивачу, за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на

25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктами  5.1,  5.2,  5.3, 5.4 та 5.5  Рішення № 373/2948  встановлено,  що Позивачу: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних і ресурсів   виконавчого  органу   Київради   (Київської   міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації .робіт по винесенню меж земельної ділянки  в натуру  (на  місцевість) та виготовленню договору оренди земельної ділянки; питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний   доступ   для   прокладання   нових,   ремонту   та   експлуатації   існуючих інженерних мереж і споруд, .розміщених у межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та

дизайну   міського   середовища   від   04,04.2005      19-2665,    Київської   міської санепідемстанції   від 12.04.2005     2536,  Державного   управління   екології  та природних ресурсів в м. Києві від 14.04.2305 № 06-6-25/1840, від 14.04.2005 № 08-8-18/2015, і Головного   управління   культури,   мистецтв   та   охорони   культурної спадщини від 11.04.2005 № 001-07/1927, Державної служби охорони культурної спадщини від 13.0.4.2005 №-22-1476/35, Шевченківської районної у м. Києві ради від 05.04.2005 № 822, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 13.04.2005 №148-602.

26.04.2005 Київське міське головне управління земельних ресурсів (Київміськголовзем) листом № 02-09-3/1181 направила Позивачу висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького Шевченківському, районі м. Києва, відповідно до якого Київміськголовзем не заперечує проти відведення Позивачу в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та. Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.

28.04.2005 було складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

12.05.2005 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач на підставі Рішення № 373/2948 за актом приймання-передачі передає, а Позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, даний Договір укладено на двадцять п'ять

років. 

14.05.2005 Позивач та відповідач склали акт приймання-передачі земельної

ділянки.        

19.07.2005 Відповідачем прийнято рішення № 806/3381 «Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції, формуванні зелених насаджень в центральній частині міста (далі - Рішення № 806/3381) відповідно до пункту 5 якого Київська міська рада вирішила встановити, що землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду

та зелених насаджень загального користування підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання.

Відповідно до пункту 6 Рішення № 806/3381 Відповідач вирішив заборонити на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та лісового фонду житлове, інше будівництво та господарську діяльність, що можуть негативно вплинути на стан цих територій чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням.

25.05.200б відбулись збори представників територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Протоколом № 01/2006 вказаних зборів встановлено, що збори вирішили звернутися до Відповідача про скасування Рішення № 373/2948, яке було прийняте без узгодження з мешканцями прилеглих будинків та без громадських слухань на сесії Київради та заборонити проведення робіт по будівництву в сквері ім. Зої Космодем'янської на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира, до розгляду цього питання по суті.

06.06.2006 Підприємство листом № 509 повідомило Форум порятунку Києва про те, що згідно наказу Головного управління з питань майна КМДА № 21 від 14.02.2002 сквер імені Зої Космодем'янської закріплено на праві повного господарювання за Підприємством, а відповідно до інвентаризації об'єктів зовнішнього благоустрою станом на 01.12.2005 площа даного скверу становить 0,11 га за місцезнаходження перетин вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста Києва. Дана земельна ділянка відноситься до переліку територій, що резервуються для створення озелененої впорядкованої території загального користування згідно Рішення № 806/3381.

10.07.2006 група депутатів Третьої особи звернулась до голови Третьої особи з листом, відповідно до якого з метою захисту прав мешканців територіальної громади, збереження зеленої зони міста - скверу ім. Зої Космодем'янської та врегулювання конфліктної ситуації, яка склалася з приводу будівництва храму Позивачем на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького, група депутатів просить надати доручення винести на сесію Третьої особи питання «Про звернення до Відповідача з проханням щодо змін і рішення Відповідача, а саме відмінити Рішення № 373/2948.

13.07.2006 та 23.11.2006 Третя особа прийняла рішення № 45 та № 125, відповідно до яких вирішила звернутись до Відповідача з проханням відміни Рішення № 373/2948.

19.10.2006 відбулися громадські слухання про доцільність будівництва Позивачем власного храму на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, на яких були присутні 354 людини.   

Відповідно до протоколу вказаних громадських слухань громадські слухання вирішили: вважати будівництво храму для Позивача на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького справою угодною Богу і потрібною людям та такою, що відповідає інтересам і потребам мешканців мікрорайону; звернутися Київського міського голови Черновецького Л.М., голови Шевченківської районної у м. Києві ради Пилипишина В..П. з проханням посильно сприяти будівництву храму за допомогою наявних повноважень, переданих їм киянами, в інтересах виборців забезпечити виконання Рішення № 373/2948 та умов відповідного договору оренди земельної ділянки.

26.07.2007 Київська міська рада прийняла Рішення.

Відповідно до  пункту  1   Рішення  Відповідач  вирішив  скасувати  Рішення

№373/2948.

 

 

 

Згідно з пунктом 2 Рішення Відповідач вирішив запропонувати Позивачу надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького від 14.05.2005 № 91-6-00442.

Пунктом 3.2 Рішення встановлено, що у разі відмови від розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького від 14.05.2005 № 91-6-00442 або у разі, якщо відповідь не надійде у встановлений законодавствам термін, забезпечити підготовку та подання позову про розірвання договору оренди землі до господарського суду м. Києва.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування, і розпорядження землею.

Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи

місцевого самоврядування ти органи державної влади (частина 2 статті 2 ЗК

України).   

Згідно з частиною 1 статті З ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення

земельної ділянки; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств,

установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать

екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим

призначенням; систематична несплата  земельного податку або орендної плати

(стаття 141 ЗК України).    

. Статтею 143 3К України встановлено, що припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди .здоров'ю населення в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже,    підстави    припинення   права   користування   земельною   ділянкою

пов'язані   з   порушенням   землекористувачами   норм   земельного   законодавства

України. Такими підставами є: використання земельної ділянки способами, які

суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим

призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним

вимогам, може бути, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушень

технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання

сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами

виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами.       

Таким чином, зазначений у вказаних статтях ЗК України перелік є вичерпний тобто інші юридичні факти, які не перераховані у вказаних статтях ЗК України, не можуть розглядатися як підстави припинення права користування земельне ділянкою.

 

 

 

8

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Статтею   9 ЗК   України   встановлено,   що   до   повноважень   Київської   і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження   землями   територіальної   громади міста;   передача   земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у  випадках,   передбачених  цим   Кодексом;   прийняття  рішення  щодо звільнення: самовільно  зайнятих земельних ділянок;  підготовка  висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження,    тимчасова    заборона    (зупинення)    чи    припинення    використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог   земельного    законодавства;   інформування    населення    щодо   надання, вилучення  (викупу)   земельних   ділянок;    внесення   у   встановленому   порядку пропозицій до  Верховної Ради України  щодо встановлення та зміни меж міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої

невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в

судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні»).         

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції міських рад, а

зокрема, у пункті 34 цієї статті встановлено, що виключно на пленарних засіданнях

міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань

регулювання земельних відносин.           

Проте, приписами статті 9 ЗК України та статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено право міських рад скасовувати свої рішення, які вже були ними прийняті раніше.

Відтак, позовна вимога про визнання Рішення недійсним є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Посилання Третьої особи на статі 20, 123 ЗК України, статті 18 Закону

України «Про планування і забудову територій», статті 5 Закону України «Про

основи містобудування» на підставі яких Відповідач прийняв Рішення судом до

уваги не приймаються, оскільки як вбачається з норм чинного законодавства, що

регулює спірні правовідносини (зокрема норм Закону України «Про місцеве

самоврядування в Україні», Земельного кодексу України), останні не містять

зазначених обставин, як підстав відміни рішень органів самоврядування про

надання в орендне користування земельних ділянок.   

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона  повинна    довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

 

 

 

Відповідач   не   спростував  тих  обставин,   на   які   посилається   Позивач   в

обґрунтування своїх позовних вимог.     

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при

задоволенні позову покладаються на відповідача {частина 5 статті 49 ГПК України). Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК

України, статтями 19, 140 Конституції України, статтями 2,3, 9, 141, 143 ЗК України

суд -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 129/1963 «Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

Стягнути з  Київської Міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний  код. 22883141) на користь Релігійної громади Української Православної Церкви .парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва (01030, м. Київ; бульвар Тараса Шевченка, 17, ідентифікаційний код 25895630) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення-судового процесу.

Видати наказ.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його прийняття.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 21.04.2008

 

 

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський,8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   07.07.2008                                                                               № 34/588

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача:       Дудка Р.П. – довіреність від 12.05.2008 р.

від відповідача:        Кохан А.І. – довіреність № 225-КР-506 від 28.08.2008 р.

від третьої особи: Шиманська О.В. – довіреність № 1024 від 26.06.2006 р.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2008

 у справі № 34/588  

 за позовом Релігійної громадаиУкраїнської Православної Церкви парафії храму на Честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва до   Київської міської ради

 третя особа відповідача Шевченківська районна у м. Києві рада

  про визнання недійсним рішення

 

ВСТАНОВИВ :

 

Рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 р. в справі №34/588, позов Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва до Київської міської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання недійсним рішення, був задоволений:

- визнано недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 129/1963 “Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948 “Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва”;

- стягнуто з Київської міської ради на користь Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосування норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у ньому, обставинам справи, просить скасувати рішення і прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що Відповідач спірним рішенням не припиняв Позивачу право користування земельною ділянкою на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, а лише відмінив рішення від 21.04.2005 р. № 373/2948 “Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва”, як підставу виникнення юридичного факту для укладення з Позивачем договору оренди земельної ділянки, а також Відповідач спірним рішенням не розривав договір оренди земельної ділянки укладеного з Позивачем. Отже, приймаючи спірне рішення Київська міська рада діяла в межах повноважень, відповідно до чинного законодавства та в інтересах територіальної громади міста Києва. Підставою для скасування спірного рішення було звернення-скарги групи мешканців житлового масиву, які висловили незадоволення рішенням Київської міської ради від 21.04.2005 р. за № 373/2948.

Третя особа – Шевченківська районна у м. Києві рада, також не погодилась з рішенням Господарського суду м. Києва та звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду. Шевченківська райрада просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове, яким в позові відмовити.

Свої вимоги, третя особа обґрунтовує тим, що висновки, викладені у рішенні Господарського суду не відповідають обставинам справи, рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Господарським судом м. Києва не дано необхідної оцінки правомірності передачі спірної ділянки землі релігійній громаді щодо її необґрунтованості та в супереч вимогам законодавства. Визнаючи недійсним рішення Київради від 26.07.2007 р. № 129/1963, суд помилково, всупереч вимогам чинного законодавства, виходив з припущення про неможливість ради скасовувати свої акти. Разом з тим, суд при розгляді спору по суті не дав необхідної правової оцінки підставам виникнення права користування спірною земельною ділянкою у Позивача, тобто законності рішення Київради, яке було скасовано нею ж оспорюваним у справі рішенням. Враховуючи порушення норм земельного законодавства при відведенні земельної ділянки, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону України “Про столицю України місто-герой Київ” до повноважень Київської міської ради належить право припиняти користування земельними ділянками у випадках, передбачених чинним законодавством України. Підставою для скасування спірного рішення було звернення групи .мешканців

Відзиви на апеляційні скарги суду надані не були, однак свої пояснення вони усно надали в судовому засіданні. Зокрема представник позивача, зазначив, що він діяв в межах законодавства та на підставі розпоряджень відповідача, який без законних на те підстав скасував своє попереднє рішення.

Ухвалами від 30.05.2008 р. апеляційні скарги були прийняті до провадження і призначені до розгляду на 24.06.2008 р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. за № 01-23/4/11 суддю Михальську Ю.Б. замінено суддею Євсіковим О.О.

Ухвалою від 24.06.2008 р. розгляд справи було відкладене на 07.07.2008 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 07.07.2008 р. з’явились представники сторін і третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

21.04.2005 р. Київською міською радою було прийняте Рішення за № 373/2948 “Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва” (далі – Рішення № 373/2948). Вказані дії відповідача були вчиненні на підставі чинного законодавства, що стверджується наступними доказами:

04.04.2005 р. постійна комісія Відповідача з питань землекористування погодила питання про внесення змін до рішення Відповідача про надання земельної ділянки на вулиці Богдана Хмельницького Позивачу (перенесення на перетин вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького).

04.05.2004 р. постійна комісія Відповідача з питань містобудування та архітектури погодила питання про внесення змін до рішення Відповідача про надання земельної ділянки на вулиці Б. Хмельницького Позивачу (перенесення на перетин вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького).

04.05.2005 р. Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА листом № 19-2665 направило на адресу Головного управління земельних ресурсів КМДА висновок щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затверджені проекту відведення земельної ділянки, відповідно до якого Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА не заперечує проти відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку під будівництво, експлуатацію та обслуговування храму, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

05.04.2005 р. Шевченківська районна у м. Києві рада у листі № 828 на адресу Головного управління земельних ресурсів КМДА зазначило, що вона не заперечує проти відведення зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку згідно чинного законодавства при виконанні таких вимог: отримати позитивний висновок ВАТ “Київ проект” ДП “Інститут Київгенплан” щодо будівництва зазначеного об’єкту згідно затвердженого “Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року” та відповідності земельної ділянки функціональному зонуванню; розробити та погодити в установленому порядку містобудівне обґрунтування; враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва проект винести на обговорення з громадськістю; отримати погодження на відведення земельної ділянки ККО “Київзеленбуд”; питання майново-правового характеру вирішити у встановленому законодавством порядку; дотримуватись вимог містобудівних нормативів у будівництві.

06.04.2005 р. Київська міська санепідемстанція у висновку щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову № 681 зазначила, що земельна ділянка (місце розташування) – м. Київ, Шевченківський район, Вулиця Олеся Гончара, 65-Б придатна для будівництва храму, тому що територія землевідводу не може використовуватись як сквер, як зона відпочинку, а на ділянках, що мають такий статус, будівництво громадських будівель і споруд, до яких відноситься храм не забороняється.

11.04.2005 р. Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА у листі на адресу Головного управління земельних ресурсів КМДА зазначило, що Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА не заперечує проти відведення Позивачу земельної ділянки для будівництва храму на вулиці Олеся Гончара, 65-б у Шевченківському районі м. Києва за умови виконання історико-містобудівного обґрунтування (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318).

11.04.2005 р. підприємство затвердило акт попереднього обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересадці в зв’язку з забудовою та впорядкуванням зелених площ на території Шевченківського району № 87-П, відповідно до якого на стадії проектування будівництва зрізуванню підлягає одне дерево, чотири чагарники, пересаджуванню одне дерево та один чагарник; знищуванню – двісті десять метрів квадратних газону партерного, тридцять чагарників, чотириста дев’яносто метрів квадратних газону, які на період проведення будівельних робіт мають бути огороджені і не пошкоджуватися. Також вилучається основних засобів, що належать Підприємству на суму 119 668,01 грн., що має бути компенсовано в установленому порядку. З метою урахування громадської думки (статті 8, 9, 10, 11 Закону України “Про екологічну експертизу”) повідомити громадськість через засоби масової інформації про майбутню забудову.

13.04.2005 р. Державна служба охорони культурної спадщини у листі № 22-1476/35 на адресу начальника відділу землевпорядкування – головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва зазначила, що Державна служба охорони культурної спадщини не має заперечень щодо відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вулиці Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва, без права забудови до погодження і затвердження проектної документації у встановленому законодавством порядку.

14.04.2005 р. Державне управління екології та природних ресурсів листом № 08-8-18/2015 повідомило Позивача про те, що воно погоджує вищевказаний акт.

14.04.2005 р. Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві у листі № 06-6-25/1840 на адресу начальника відділу землевпорядкування – головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва зазначила, що Державне управління екології та природних ресурсів в м. Києві не заперечує проти відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вулиці Олеся Гончара, 65 Б у Шевченківському районі м. Києва в межах, визначених проектом відведення.

15.04.2005 р. Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” у листі № 148-602 на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило, що не заперечує проти відведення Позивачу земельної ділянки площею 0,015 га в сквері по вулиці Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку – рішенням Відповідача за умови: повного збереження та утримання зелених насаджень на решті території скверу; пересадки чагарників з позначками забудови; сплати відновлюючої вартості за знесення газону; передбачення проектом озеленення території вічнозеленими деревами і чагарниками; погодження дендроплану з КО “Київзеленбуд”; утримання прилеглої в радіусі 50 м території в належному санітарному стані; погодження питання щодо будівництва храму з громадськістю в установленому порядку.

Дендроплан Позивачу КО “Київзеленбуд” було погоджено.

На підставі вищенаведених дозвільних документів та з  врахуванням їх позитивних висновків, 21.04.2005 р. Відповідачем було прийнято рішення № 373/2948 “Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва” (далі – Рішення № 373/2948).

Відповідно до пункту 1 Рішення № 373/2948 Відповідач вирішив затвердити проект відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиці Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з пунктом 2 Рішення № 373/2948 Відповідач вирішив передати Позивачу, за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 та 5.5 Рішення № 373/2948 встановлено, що Позивачу необхідно виконувати обов’язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню договору оренди земельної ділянки; питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 04.04.2005 № 19-2665, Київської міської санепідемстанції від 12.04.2005 № 2506, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 14.04.2005 № 06-6-25/1840, від 14.04.2005 № 08-8-18/2015, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 11.04.2005 № 001-07/1927, Державної служби охорони культурної спадщини від 13.04.2005 № 22-1476/35, Шевченківської районної у м. Києві ради від 05.04.2005 № 822, Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” від 13.04.2005 №148-602.

26.04.2005 р. Київське міське головне управління земельних ресурсів (Київміськголовзем) листом № 02-09-3/1181 направила Позивачу висновок про погодження проекту відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до якого Київміськголовзем не заперечує проти відведення Позивачу в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.

28.04.2005 р. було складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

12.05.2005 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач на підставі Рішення № 373/2948 за актом приймання-передачі передає, а Позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, даний Договір укладено на двадцять п’ять років.

14.05.2005 р. Позивач та Відповідач склали акт приймання-передачі земельної ділянки.

19.07.2005 р. Відповідачем прийнято рішення № 806/3381 “Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста (далі – Рішення № 806/3381), відповідно до пункту 5 якого Київська міська рада вирішила встановити, що землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового фонду та зелених насаджень загального користування підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання.

Відповідно до пункту 6 Рішення № 806/3381 Відповідач вирішив заборонити на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та лісового фонду житлове, інше будівництво та господарську діяльність, що можуть негативно вплинути на стан цих територій чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням.

25.05.2006 р. відбулись збори представників територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Протоколом № 01/2006 вказаних зборів встановлено, що збори вирішили звернутися до Відповідача про скасування Рішення № 373/2948.

13.07.2006 р. та 23.11.2006 р. Шевченківською районною у м. Києві радою прийняті рішення № 45 та № 125, відповідно до яких було вирішено звернутись до Відповідача з проханням відмінити Рішення № 373/2948.

26.07.2007 р. Київська міська рада прийняла Рішення № 129/1963, відповідно до пункту 1 якого Відповідач вирішив скасувати Рішення № 373/2948. Згідно з пунктом 2 Рішення № 373/2948, Відповідач вирішив запропонувати Позивачу надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького від 14.05.2005 р.

Пунктом 3.2 Рішення № 373/2948 від 14.05.2005 № 91-6-00442, встановлено, що у разі відмови від розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького, або у разі, якщо відповідь не надійде у встановлений законодавством термін, забезпечити підготовку та подання позову про розірвання договору оренди землі до Господарського суду м. Києва.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Даний спір виник з приводу законності Акту органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на укладення Договору довгострокової оренди земельної ділянки для здійснення будівництва храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва, тому при його вирішенні місцевий господарський суд вірно застосовував норми Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Відповідно до частини 1 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (частина 2 статті 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В даному випадку, Релігійна громада Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва набула права користування земельною ділянкою, яка розташована на перехресті вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 21.04.2005 р. за № 373/2948, дотримавшись вимог п. 5 даного рішення, на законних підставах та згідно вимог, що ставилися з боку відповідних державних та інших інстанцій, зокрема з боку відповідача.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування” рішення ради приймається на її пленарному засіданні (ч. 2) і з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати (стаття 141 Земельного кодексу України).

Статтею 143 Земельного кодексу України встановлено, що припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічнимиводами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов’язаннях власника цієї земельної ділянки; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строку випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, підстави припинення права користування земельною ділянкою пов’язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Такими підставами є: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, може бути, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами.

Таким чином, зазначений у вказаних статтях Земельного кодексу України перелік, який є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у вказаних статтях Земельного кодексу України, не можуть розглядатися як підстави припинення права користування земельною ділянкою, тобто чисельні скарги громадян не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, як зазначено в Рішенні Київської міської ради від 26.07.2007 р. за № 129/1963.

До того ж, як зазначалось вище, акти видані органом місцевого самоврядування, можуть бути з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаватися незаконними в судовому порядку.

Тому підстави, на які посилаються апелянти, зокрема на звернення мешканців, на погляд колегії не є законною підставою для скасування попереднього рішення та не ґрунтується на чинному законодавстві та матеріалах справи. Посилання апелянтів на те, що при виділенні земельної ділянки позивачу, Київською міською радою не була врахована думка громадян-мешканців масиву, то в справі містяться докази (а.с. 17-18 Т. №1) про те, що погляди на вказане рішення громадян є суперечливими, оскільки не всі мешканці є противниками будівництва храму. Таким чином, рішення Київської міської ради від 21.04.2005 р. за № 373/2948 є таким, що прийняте на законних підставах.

Главою 2 Закону “Про місцеве самоврядування” не включено до повноважень органів місцевого самоврядування скасування своїх рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відтак, позовна вимога про визнання Рішення недійсним є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Посилання Третьої особи на статі 20, 123 Земельного кодексу України, статті 18 Закону України “Про планування і забудову територій”, статті 5 Закону України “Про основи містобудування” на підставі яких Відповідач прийняв Рішення судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається з норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини (зокрема норм Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельного кодексу України), останні не містять зазначених обставин, як підстав відміни рішень органів самоврядування про надання в орендне користування земельних ділянок.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, рішення суду першої інстанції прийняте з встановленням всіх обставин, що мають значення для справи, ним зроблені вірні висновки по справі і вірно застосовані норми матеріального права. Відповідач – Київська міська Рада та третя особа – Шевченківська районна у м. Києві рада, відповідно до ст. 33 ГПК України, не довели в апеляційних скаргах своїх доводів та не спростували доводи позовної заяви.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 р. в справі № 34/588 має бути залишено без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційні скарги Київської міської Ради та Шевченківської районноїу м. Києві ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 р. по справі № 34/588 – без змін.

Справу № 34/588 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського Суду України.

 Головуючий суддя                             

Судді

 

 

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2008 року         № 34/588

Вищий   господарський   суд України  у  складі;   суддя   Селіваненко  В.П.  -

головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційні скарги Київської міської ради, м. Київ, та

Шевченківської районної у м. Києві ради, м. Київ

на рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008

зі справи № 34/588

за позовом   релігійної громади Української православної церкви парафії храму

на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському

районі міста Києва, м. Київ (далі - релігійна громада)

до Київської міської ради,   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача - Шевченківська районна у м. Києві рада,

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

релігійної громади — Дудки Р.П.,

Київської міської ради - Фрідмана О.О.,

Шевченківської районної у м. Києві ради — Шиманської О.В.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 129/1963 "Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (далі - рішення № 129/1963).

Доповідач: Бенедисюк І.М.

 

   Рішенням    названого    господарського    суду    від    21.04.2008    (суддя Сташків   Р.Б.),   залишеним   без   змін   постановою   Київського   апеляційного господарського суду від 07.072008 (колегія судів у складі: суддя Кондес Л.О. -головуючий, судді Куровський С.В., Євсіков О.01), позов задоволено. Судові рішення з посиланням на корми Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і Закону України "Про місцеве самоврядування" мотивовано тим, що міські ради не мають права скасовувати прийняті ними ж на основі чинного законодавства рішення.

Київська міська рада у касаційній скарзі (з урахуванням поданих 21.10.2008 уточнень) до Вищого господарського суду України просить судові рішення зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В обґрунтування скарги зазначено про те, що відповідач у прийнятті рішення № 129/1963 не вийшов за межі своїх повноважень, судовими інстанціями це не взято до уваги, й відтак невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, не досліджено об'єктивно та повно наявні у справі докази, а тому прийнято неправильні рішення по суті спору.

Шевченківська районна у м. Києві рада також звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2008 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 07,07.200§ скасувати, а справу передати-на новий розгляд до господарського суду першої інстанції: Скаргу мотивовано тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами у вирішенні спору порушено норми ЗК України та Закону України "Про місцеве самоврядування".

Відзив на касаційні скарги не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин

справи правильність застосування ними норм  матеріального і процесуального

права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий

господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для

задоволення касаційної скарги з урахуванням такого. 

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

-           04.04.2005    постійна   комісія   Київської   міської   ради    з    питань

землекористування погодила питання щодо внесення змін до рішення Київської

міської ради про надання земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького релігійній

громаді (перенесення на перетин вул. О.Гончара та Б.Хмельницького);

-           04.04.2005    постійна    комісія   Київської    міської   ради    з    питань

містобудування та архітектури погодила питання про внесення змін до рішення

Київської міської ради про надання земельної ділянки на вул. Б.Хмельницького

релігійній     громаді     (перенесення на перетин     вул.     О.Гончара     та

Б.Хмельницького);

-           04.04.2005 Головне управління містобудування, архітектури та дизайну

міського середовища Київської міської державної адміністрації листом № 19-

2665 надіслало на адресу Головного управління земельних ресурсів Київської

міської державної адміністрації висновок щодо використання земельної ділянки,

наявних   містобудівних   обмежень   та   умов,   які   мають   враховуватися   у

затвердженні   проекту   відведення   земельної   ділянки,   відповідно   до   якого

Головне    управління    містобудування,    архітектури    та    дизайну    міського середовища Київської міської державної адміністрації  не заперечує  проти відведення земельної ділянки в установленому законодавством порядку під будівництво, експлуатацію та обслуговування храму без права забудови до погодження    і    затвердження    проектної    документації    в    установленому законодавством порядку;

- 05.04.2005 Шевченківська районна у м. Києві рада у листі № 828 на адресу Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації зазначила, що вона не заперечує проти відведення зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму за умови виконання таких вимог:

отримання позитивного висновку відкритого акціонерного товариства "Київпроект"   державного   підприємства   "Інститут Київгенплан"   щодо будівництва   зазначеного   об'єкта  згідно   з   затвердженим  Генеральним             планом розвитку м. Києва до 2020 року; відповідності земельної ділянки функціональному зонуванню;

розроблення та погодження в установленому порядку містобудівного обґрунтування; враховуючи можливість негативної реакції населення щодо зазначеного будівництва, - винесення проекту на обговорення громадськості;

отримання погодження на відведення земельної ділянки Київського, комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд");

вирішення   питання   майново-правового   характеру   у   встановленому законодавством порядку;

дотримання у будівництві вимог містобудівних нормативів;

-           06.04,2005 Київська міська санепідемстанція у висновку № 681 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову зазначила, що земельна ділянка, яка розташована у Шевченківському районі м. Києва по вул. Олеся Гончара, 65-Б, придатна для будівництва храму, тому що територія землевідводу не може використовуватися як сквер або зона відпочинку, а на ділянках, що мають  такий   статус,  будівництво  громадських  будівель  і  споруд,  до  яких .. відноситься храм, не забороняється;

-    11.04.2005    Головне   управління   культури,    мистецтв   та   охорони  культурної спадщини  Київської міської державної  адміністрації у  листі  на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило, що не заперечує проти відведення позивачеві земельної ділянки для будівництва храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва за умови виконання історико-містобудівного обґрунтування;

-           11.04.2005    Комунальним    підприємством    по    утриманню    зелених насаджень   Шевченківського   району   м.   Києва   затверджено   акт      87-П попереднього обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересадці в зв'язку з забудовою та впорядкуванням зелених площ на території Шевченківського    району,    відповідно    до    якого:    на    період    проведення будівельних   робіт   вилучаються   основні   засоби,   що   належать   названому комунальному    підприємству,    на   суму    119    668,01    гри.,    що    має   бути компенсовано в-установленому порядку; з метою врахування громадської думки статті 8-11 Закону України "Про екологічну експертизу") слід повідомити громадськість через засоби масової інформації про майбутню забудову;

- відповідно до листа   Державної служби охорони культурної спадщини від 13.04.2005            22-1476/35,      адресованого      начальникові      відділу землевпорядкування - головному землевпоряднику Шевченківського району м. Києва,   названа   державна  служба  не   має  заперечень   щодо   відведення земельної ділянки позивачеві для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва без права забудови    до    погодження    і    затвердження    проектної    документації    у встановленому законодавством порядку;

-   14.04.2005   Державне  управління  екології  та  природних  ресурсів  у м. Києві листом № 08-8-18/2015 повідомило релігійну-громаду про те, що воно погоджує акта від 11.04.2005 № 87-П;

- згідно з листом Державного управління екології та природних ресурсів у і м. Києві від 14.04.2005 № 06-6-25/1840 на адресу начальника відділу  землевпорядкування - головного землевпорядника Шевченківського району м. Києва назване державне управління не заперечує проти відведення земельної ділянки релігійній громаді для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Олеся Гончара, 65-Б у Шевченківському районі м. Києва в межах, визначених проектом відведення;      

- 15.04.2005 КО "Київзеленбуд" у листі №148-602 на адресу Головного управління земельних ресурсів зазначило про те, що не заперечує проти відведення позивачеві земельної ділянки площею 0,015 га в сквері по вул. Олеся Гончара. 65-Б у Шевченківському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування храму в установленому порядку, тобто згідно з рішенням відповідача, за умов: повного збереження-та-утримання зелених насаджень на решті території скверу; пересадки чагарників з позначками забудови; сплати відновлюючої вартості за знесення газону; передбачення проектом озеленення території вічнозеленими деревами і чагарниками; погодження дендроплану КО "Київзеленбуд"; утримання прилеглої в радіусі 50 м території в належному санітарному стані; погодження в установленому порядку питання щодо будівництва храму з громадськістю;

-           КО "Київзеленбуд" погодило позивачеві дендроплан;

-           21.04.2005 Київською міською радою прийнято рішення  № 373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму     на    честь     Рівноапостольного    Великого     князя Володимира у Шевченківському    районі   м.   Києва   земельної   ділянки    для    будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (далі - рішення № 373/2948), відповідно до якого:

* відповідач вирішив затвердити проект відведення релігійній громаді земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира па перетині вулиці О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва (пункт 1);

° відповідач вирішив передати позивачеві за умови виконання пункту 5 цього рішення в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (пункт 2);

° позивачеві необхідно: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 ЗК України; у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт з винесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовлення договору оренди земельної  ділянки;   питання  відшкодування  відновлюючої  вартості  зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;  забезпечити   вільний доступ  для   прокладання  нових,  ремонту  та експлуатації   існуючих   інженерних мереж  і споруд,   розміщених  у   межах земельної ділянки; виконати вимоги, викладені в листах: Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 04.04.2005 № 19-2665, Київської міської санепідемстанції від 12.04.2005 № 2506, Державного управління екології та природних ресурсів у      м. Києві від 14.04.2005 № 06-6-25/1840  та     08-8-18/2015,  Головного  управління   культури,   мистецтв  та охорони культурної спадщини від 11.04.2005 № 00.1-07/1927, Державноїслужби охорони культурної спадщини від 13.04.2005 № 22-1476/35, Шевченківської районної у м. Києві ради від 05.04.2005 № 822, КО "Київзеленбуд" від 13.04.2005 № 148-602;

-           26.04.2005   Київське  міське  головне  управління  земельних  ресурсів (Київміськголовзем) у додатку до листа № 02-1)9-3/1181 надіслало позивачеві висновок    про    погодження    проекту : відведення    земельної    ділянки    для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира па перегині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі   м. Києва, відповідно до якого Київміськголовзем не заперечує проти  відведення позивачеві в довгострокову оренду на 25 років земельної    ділянки    площею    0,11    га    для    будівництва,    експлуатації   та обслуговування храму; 

-           28.04.2005  складено акта визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

-           12.05.2005 позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), згідно з яким відповідач на підставі рішення № 373/2948 за актом приймання-передачі передає, а позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, передбачену Договором (пункт 1.1);

даний Договір укладено на двадцять п'ять років (пункт 3.1);

-           14.05.2005   релігійна громада та Київська міська рада  склали  акта приймання-передачі земельної ділянки;

- 19.07.2005 відповідачем прийнято рішення № 806/3381 "Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", відповідно до якого:

° землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, лісового   фонду  та  зелених  насаджень  загального   користування   підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та"< встановлених режимів їх використання (пункт 5);

° на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення та лісового фонду заборонено житлове, інше будівництво та господарську діяльність, що можуть негативно" вплинути на стан цих територій чи перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням (пункт 6);

-           25.05.2006   відбулися   збори   представників   територіальної   громади Шевченківського району м. Києва. У протоколі №01/2006 зазначених зборів зазначено про те, що збори вирішили звернутися до відповідача із заявою про скасування рішення № 373/2948;    

-           13.07.2006 та 23.11.2006 Шевченківською районною у м. Києві радого прийняті рішення №45 та № 125, згідно з якими було вирішено звернутися до відповідача з проханням скасувати рішення №'37372948;

-           "зважаючи на численні скарги громадян", Київська міська рада прийняла рішення № 129/1963, згідно з яким:

° рішення № 373/2948 скасовано (пункт 1);

° відповідач вирішив запропонувати позивачеві надати згоду на розірвання Договору (пункт 2);

° у разі відмови від розірвання Договору або. у разі, якщо відповіді не надійде у встановлений законодавством термін, забезпечити підготовку та подання позову про розірвання Договору до господарського суду міста Києва (пункт 3).       

Причиною спору зі справи стало .питання про законність рішення №373/2948

Відповідно до частини 1 статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно з частиною другою статті 2 ЗК України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статей 116 і 123 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права „користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Як установлено попередніми судовими інстанціями, релігійна громаді набула права користування земельною ділянкою, що розташована на перетин вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, на підставі рішення № 373/2948, дотримавшись вимог пункту 5 даного рішення ті вимог, що висувалися відповідними державними та іншими органами, зокрема відповідачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Згідно   з   частиною   2   статті    140   Конституції   України   особливості здійснення    місцевого самоврядування    в    містах   Києві та    Севастополі визначаються окремими законами України.

У статті 9 ЗК України зазначень, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад. у галузі земельних-відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

Відповідно до частин першої, другої і десятої статті 59 Закону України "Про   місцеве   самоврядування"   рада   в   межах   своїх   повноважень   приймає, нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.       

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права ; користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучена земельної ділянки; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 143 ЗК України передбачено, що припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; примусового звернення стягнень на земельну мідянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки: не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строку випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, попередні судові інстанції дійшли вірного висновку про те, що підстави припинення права користування земельною ділянкою пов'язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. Передбачений   у   наведених   нормах   ЗК   України   перелік   таких   підстав   є вичерпним,   тобто   "численні   скарги   громадян"   (як   зазначено   в   рішенні № 129/1963) не є підставою для припинення права позивача на користування земельною ділянкою. Крім того, зі змісту глави 2 Закону України "Про місцеве самоврядування"     вбачається,     що    до     повноважень    органів     місцевого самоврядування не віднесено скасування-своїх рішень.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є. невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній ^законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою "визнання" акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного: акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Судові інстанції взяли все викладене до уваги, а тому прийняли цілком вірне рішення про задоволення позову.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведеного та не можуть бути підставою для скасування судових рішень зі справи.

Відповідно до статті ПІ7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального-права

Керуючись статтями 1117, 1119 — 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 зі справи № 34/588 залишити без змін, а касаційні скарги Київської міської ради та Шевченківської-районної у м. Києві ради - без задоволення.

Суддя -           В. Селівапенко

Суддя             І. Бенедисюк

Суддя             Б. Львов

 

 

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Головуючого:           Барбара В.П.,

Суддів:           Берднік І.С., Гуля В.С.

 

розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2008 року у справі № 34/588 за позовом релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь  Рівноапостольного Великого Князя Володимира, у Шевченківському районі міста Києва до Київської міської ради, за участю третьої особи - Шевченківської районної у місті-Києві ради5 про визнання недійсним рішення,

 

встановила:

 

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 квітня 2008 року у справі № 34/588, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 липня 200В року, позов задоволено. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 129/1963 "Про відміну рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948 ."Про передачу релігійній громада Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста Києва".

 

Постановою Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 липня 2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 21 квітня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2008 року та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав її невідповідності Конституції України, неправильного застосування судом норм матеріального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення касаційного провадження у даній справі.         

Керуючись ст. ст. ПІ15, 111і7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

 

ухвалила:

 

Відмовити у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2008 року у справі № 34/588.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий: В.П. Барбара

Судді: І.С. Бердник

            В.С. Гуль

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б, тел. 486-65-72


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2008

За позовом до

про

м. Київ            Справа 34/597

Київської міської ради

Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму

на    честь    Рівноапостольного    Великого    князя    Володимира    у

Шевченківському районі м. Києва

розірвання  договору  оренди  земельної ділянки  та  зобов'язання

повернути майно

Сташків Р.Б.

Суддя

Представники:

не з'явився; не з'явився.

від позивача від відповідача -

СУТЬ СПОРУ:


Київська міська рада (далі - Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005, укладеного між Позивачем та Відповідачем, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 14.05.2005 за 91-6-0044 (далі - Договір оренди) та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу орендовану земельну ділянку на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, шляхом приведення її у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем прийнято рішення від 26.07.2007 129/1963 «Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для'будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва» (далі - Рішення 129/1963), а тому у Позивача є усі підстави розірвати Договір оренди та зобов'язати Відповідача повернути Позивачу орендовану земельну ділянку на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, шляхом приведення її у придатний для використання стан.

проти го

змін  рішенн  апе.ляційш

зап

Відповідач у судові засідання не з'являвся,  письмових позову не подав, проте через канцелярію суду подав копію господарського  суду України  від  21.10.2008,  якою залишені Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 та постанова Київ^ господарського   суду   від   07.07.2008   у   справі      34/588. Господарського суду м. Києва від 21.04.2008 у справі 34/588 визнано недійсним. Ухвалою від 16.01.2008 зупинялось провадження у справі 34/597 до вирішення пов'язаної з нею справи 34/588.

Ухвалою від 28.07.2008 поновлено провадження у даній справі.

Розгляд справи відкладався.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2005 Позивачем прийнято рішення 373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва» (далі - Рішення 373/2948).

Відповіднр до пункту 1 Рішення 373/2948 Позивач вирішив затвердити проект відведення земельної ділянки Відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиці Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з пунктом 2 Рішення 373/2948 Позивач вирішив передати Відповідачу, за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

12.05.2005 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач на підставі Рішення 373/2948 за актом приймання-передачі передає, а Позивач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, даний Договір укладено на двадцять п'ять років.

14.05.2005 Позивач та Відповідач уклали акт приймання-передачі земельної ділянки.

26.07.2007 Позивач прийняв Рішення 129/1963.

Відповідно до пункту 1 Рішення 129/1963 Позивач вирішив скасувати Рішення 373/2948.

Згідно з пунктом 2 Рішення 129/1963 Позивач вирішив запропонувати Відповідачу надати згоду на розірвання Договору оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2008, з^йшеногб б£з,змін постановою Київського апеляційного господарського сурщЩд - 07.07.200,8* та постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2Гда«у спіШі \34?5,88 Рішення 129/1963 визнано недійсним.

Відповідно до статті  19 Конституції України  правові/' 'РУнтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити


 


те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення № 129/1963, яке було підставою для подання даного позову до суду та на якому ґрунтуються позовні вимоги Позивача, в судовому порядку було визнано недійсним.

За таких обставин справи, вимога про розірвання Договору та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу орендовану земельну ділянку на перетині вулиць Олеся Гончара т За таких обставин справи, вимога про розірвання Договору та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу орендовану земельну ділянку на перетині вулиць Олеся Гончара а Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва, шляхом приведення її у придатний для використання стан, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України)

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:



 


У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирае законної сили після закінчення 10 Денного строку з дня його прийняття

          Суддя                                                                  Сташків Р.Б.

 

 

 

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м. Київ, пров. Рильський, 8

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


19.02.2009 року


№ 34/597


Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді               Островича СЕ.

суддів                                      Дзюбка П.О.

Скрипка І.М. (доповідач у справі)
при секретарі                        Семеняк Т.В.

за участю представників

від позивача:             Тхорик С.М. дов. №225-КР-23 від 16.01.2009 року

від відповідача:        Дудка Р.П. дов. б/н від 02.12.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу     Київської міської ради

на Рішення                  Господарського суд)' м. Києва

від                                  08.12.2008 року

у справі                        № 34/597 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом                   Київської міської ради

до                                Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму на

честь Рівноапостольного Великого князя Володимира

у Шевченківському районі м. Києва
про                                розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання

повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Релігійної громади Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути майно.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 08.12.2008 року у справі №34/597 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2008 року у справі № 34/55 на    неправильне    застосування    судом    першої    інстанції    норм    матеріального та процесуального права,  не відповідність висновків суду обставинам спра належної юридичної оцінки, неповне і  неправильне дослідження по доказів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.02.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2009 року було змінено склад колегії суду.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 року у справі №34/597 скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 року у справі №34/597.

Колегія судців, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.04.2005 року Позивачем прийнято рішення №373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (далі - Рішення №373/2948).

Відповідно до пункту 1 Рішення №373/2948 Позивач вирішив затвердити проект відведення земельної ділянки Відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиці Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно з пунктом 2 Рішення № 373/2948 Позивач вирішив передати Відповідачу, за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11 га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

12.05.2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач на підставі Рішення №373/2948 за актом приймання-передачі передає, а Відповідач приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, даний Договір укладено на двадцять п'ять років.

14.05.2005 року Позивач та Відповідач уклали акт приймання-передачі земельної ділянки.

26.07.2007 року     позивачем було прийнято рішення №129/1963  "Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 року №373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Великого князя Володимира у Шевченківському районі м.Києва земельної' будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного князя  Володимира  на перетині  вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького Шевченківському районі м. Києва"(надалі - Рішення №129/1963).

Відповідно до пункту 1 Рішення №129/1963 Позивач вирішив скасувати Рішення


Згідно з пунктом 2 Рішення № 129/1963 Позивач вирішив запропонувати Відповідачу надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького від 14.05.2005 №91-6-00442.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 21.04.2008 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2008 року, у справі №34/588 Рішення №129/1963 визнано недійсним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 140 Конституції України особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень Київської і
Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:
розпорядження   землями   територіальної  громади  міста;   передача  земельних   ділянок
                           ^

комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього                                     

Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності
відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної
власності в порядку, передбаченому цим Кодексом; викуп земельних ділянок для
суспільних потреб міста; припинення права користування земельними ділянками у
випадках, передбачених цим Кодексом; прийняття рішення щодо звільнення самовільно
зайнятих
земельних ділянок; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання
земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої                              

влади; встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення нимя вимог земельного законодавства; інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; внесення у встановленому порядку пропозицій до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як вбачається з матеріалів справи, рішення №129/1963, яке було підставою для подання даного позову до суду та на якому ґрунтуються позовні вимоги Позивача, в судовому порядку було визнано недійсним.

За таких обставин справи, судом першої інстанції вимоги Позивача про розірвання договору та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу орендовану земельну ділянку на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м.Києва, шляхом приведення її у придатний для використання стан , не були визнані законними та обґрунтованими, а тому у задоволенні позову було відмовлено' В апеляційній скарзі   позивач посилається на те, що судом .першої інстанції не прийнято до уваги постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 14 .04..2008.р У справі за позовом Ващенко Л.М.., якою скасовано рішення Київради  від 21.04.2005. року №373\2948 а тому жодних правових підстав для відмови у позові немає,

Однак колегією суддів дані твердження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  постанова  и Шевченківського районного суду м.Києва від 14.04.2008 року у справі за позовом Ващенко Л.М., якою скасовано рішення Київради від 21.04.2005 року №373/2948 оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду та не набрала законної сили на момент розгляду справи в суді, про що представники сторін не заперечували під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи,  викладені  позивачем  в апеляційній скарзі,  спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 року по справі № 34/597 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Київської міської ради, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2008 року у справі №34/597 залишити без змін.

Матеріали справи № 34/597 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Колегія суддів у складі:    С.Е.Острович

Головуючий-суддя          П.О.Дзюбко

судді

                           І.М.Скрипка         Зоригіналом згідно суддя І.М. Скрипка    

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"02" червня 2009р.


справа № 34/597


 


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Л.І. Рогач - головуючого Н.О. Волковицької Г.М. Мачульського


за участю представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

на постанову

у справі за позовом до

про


Тхорик С.М., дов. від 18.05.09р. Дудка Р.П., дов. від 02.12.08р. Київської міської ради

Київського апеляційного господарського суду

від 19.02..2009року

№ 34/597 Господарського суду міста Києва

Київської міської ради

Релігійної громади Української православної

церкви парафії храму на честь

Рівноапостольного Великого князя

Володимира у Шевченківському районі м.

Києва

розірвання договору оренди земельної ділянки

та зобовязання повернути майно

ВСТАНОВИВ:


Київська міська рада звернулася до господарського суду з позовом про
розірвання договору оренди земельної ділянки на перетині вулиць Олеся
Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва,
укладеного між Київською міською радою та Релігійної громади Української
православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого
князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва, зареєстрованого у
книзі записів державної реєстрації договорів від 14.05.2005р. за № 91-6-
з оригіналок ЗГІДНО

СЕКРЕТАР ПОЛІЩУК О.В.

Доповідач   Рогач Л.І.

 

 

00442, та про зобовязання релігійної громади повернути Київській міській раді орендовану земельну ділянку шляхом приведення її у придатний для використання стан.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на відміну рішенням Київської міської ради від 26.07.2007р. № 129/1963 рішення Київської міської ради від 21.04.2005р. № 373/2948 про передачу спірної земельної ділянки відповідачу, що, на його думку, свідчить про відсутність згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в оренду та є підставою для розірвання укладеного договору оренди відповідно до статей 9, 93, 123, 124, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 6 Закону України "Про оренду землі".

Додатково позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правових підстав для укладання договору внаслідок скасування рішення Київської міської ради від 21.04.2005р. № 373/2948 постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008р.

Відповідач не виклав власної позиції щодо позовних вимог, в зв'язку з чим спір вирішувався за приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р. (суддя Сташків Р.Б.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р. (судді: Острович СЕ. - головуючий, Дзюбко П.О., Скрипка І.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його відповідність обставинам справи та чинному законодавству.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення у даній справі скасувати та позов задовольнити повністю.

Касаційну скаргу вмотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили обставину відсутності правових підстав для укладання договору земельної ділянки з огляду на скасування в судовому порядку рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки в оренду відповідачу; викладені в судових рішеннях висновки не відповідають дійсним обставинам справи та їм надано неналежну юридичну оцінку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Також скаржник зазначає, що в порушення норм процесуального права суди не залучили до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна

скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 21.04.2005р. Київською міською радою прийнято рішення № 373/2948 "Про передачу релігійній громаді Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва" (надалі рішення № 373/2948).

Відповідно до вказаного рішення радою затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування храму; за умови виконання пункту 5 рішення відповідачу надано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 0,11га для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

12.05.2005р. сторонами було укладено договір оренди, відповідно до якого позивач на підставі рішення № 373/2948 за актом приймання-передачі передає, а відповідач приймає в оренду строком на 25 років земельну ділянку, визначену цим договором. Спірну земельну ділянку передано за актом приймання-передачі від 14.05.2005р.

Також судами встановлено, що 26.07.2007р. Київською міською радою прийнято рішення № 129/1963, відповідно до пункту 1 якого скасовано рішення № 373/2948, та згідно пункту 2 якого запропоновано відповідачу надати згоду на розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2008р. у справі № 34/588. що залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції та набрало чинності у встановленому законодавством порядку, визнано недійсним рішення Київської міської ради № 129/1963 від 26.07.2007р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд керувався приписами статті 19 Конституції України, за якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зазначивши, що відсутні підстави для

             

 

задоволення позовних вимог позивача.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд з огляду на встановлені обставини справи погодився з висновками місцевого господарського суду та відхилив доводи апеляційної скарги про неприйняття місцевим господарським судом до уваги постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008р., якою скасовано рішення позивача № 373/2948, оскільки постанова, на яку посилається позивач, оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду та не набрала законної сили.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з позову, спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з реалізацією орендодавцем свого права на розірвання договору оренди в судовому порядку.

Виступаючи стороною в договорі оренди, орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 6 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Наслідком укладення договору оренди є набуття орендарем права користування земельною ділянкою на умовах оренди (стаття 125 Земельного кодексу України); підстави та порядок припинення існуючих прав на землю регламентовано главою 22 Земельного кодексу України.

Також відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду

землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути розірваний

в судовому порядку в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених

статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового

знищення   чи   пошкодження   об'єкта   оренди,   яке   істотно   перешкоджає

передбаченому  договором  використанню  земельної ділянки,  а також  на

підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами

України.

Підстави розірвання договору оренди в судовому порядку за ініціативою однієї зі сторін визначено також статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України.

За   статтею   54  Господарського   процесуального кодексу  України   і

предмет, і підстави позову самостійно визначаються позивачем у позовній

заяві і, розглядаючи спір, суд не вправі виходити за межі підстав та предмету

позову, зазначених позивачем (за винятком випадків, передбачених пунктами

1 та 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Судова колегія зазначає, що перераховані вище законодавчі акти не передбачають припинення існуючого права користування земельною ділянкою на умовах оренди лише внаслідок волевиявлення органу місцевого самоврядуваня, що не кореспондується та не відповідає підставам припинення прав на землю, передбаченим законодавством.

натомість   позовні   вимоги   про   розірвання   договору   оренди   не грунтуються на жодній з підстав, передбаченій    Законом України "Про оренду землі , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України. Доводи  касаційної скарги  необхідність  з'ясування  у даній  справі обставин,  пов'язаних  з  відсутністю  правових  підстав  для  укладення договору оренди на спірну земельну ділянку через скасування рішення № 373.2948 в  судовому  порядку є помилковими,  оскільки  не стосуються предмету даного спору та свідчать про ігнорування скаржником різниці між розірванням   договору   (що   припиняє   чинність   з   моменту   прийняття відповідного судового рішення, однак залишається чинним у попередній період) та відсутністю самих правових підстав для укладення договору з моменту його укладення.

Також скаржником не спростовано висновки апеляційного суду, що на момент прийняття постанови апеляційного господарського суду постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008р. не набрала законної сили.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; вірно застосували норми чинного законодавства, внаслідок чого їх висновки за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги не спростовують достовірно встановлені судами на підставі належних та допустимих доказів обставини справи, а відтак  і  правомірне  застосування  судами  вище  вказаних  норм  чинного

 

законодавства; судові рішення не містять висновків щодо прав та обов'язків
інших осіб, крім учасників даного судового процесу, відтак посилання
скаржника на прийняття рішення без залучення до участі у справі всіх
зацікавлених осіб є безпідставним.                                                              10

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 111 , 111" Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р. у справі № 34/597 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2008р. залишити без змін.


 


Головуючий Судді:


Л. Рогач Н. Волковицька Г. Мачульський


 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

14 квітня 2008 року Шевченківськими районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді           Васильєвої Т.М.

при секретарі            Теличко. А. О.

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Большової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, 3-я особа релігійна громада Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та нечинним рішення

 

встановив:

 

позивачі звернулись до суду з позовом,в якому просять визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948 « Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва». Свої вимоги обґрунтовують тим, що вказане рішення прийняте без врахування громадських інтересів, без згоди мешканців прилеглих до земельної ділянки будинків.

В судовому засіданні позивачка Бабенко В. В. позовні вимоги підтримала.

Представники позивачів Піддубна О.В. та Соловйова М.М. позовні вимоги

підтримали

 

Представник відповідача Київської міської ради позов не визнав, але при постановлені рішення покладався на розсуд суду, оскільки спірне рішення відмінене рішенням Київської міської ради.

Представник відповідача КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва позовні вимоги визнав.

Представник 3-ї особи позовні вимоги не визнав та також просив застосувати строк позовної давності, оскільки позивачами він пропущений.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21 квітня 2005 року Київська міська рада прийняла рішення №373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва         земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

П.2 вказаного рішення  передбачено, що вказаній вище релігійній громаді передано в довгострокову оренду на 25 років передається   земельна ділянка площею 0.11 га за рахунок міських земель не наданих у власність чи користування.

 

 

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об’єктом права власності українського народу і не повинна використовуватись на шкоду людині або суспільству.

Ст.41 ч. 7 Конституції України визначає.що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

У відповідності до ст.15 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» планування і забудова населених пунктів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоров»я громадян. Стаття 5 Закону України « Про основи містобудування» закріплює основний принцип містобудівної діяльності-урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

 Згідно зі ст.184 Земельного Кодексу України,ст.ст.2,3 Закону України « Про планування і забудову територій», ст. 17 Закону України « Про основи містобудування» складання проектів упорядкування як існуючих землеволодінь і землекористувань, так і створення нових з наступною розробкою проектів відведення та встановлення меж земельних ділянок повинні здійснюватись на основі містобудівної документації .текстових та графічних матеріалів, якими регулюється планування .забудова , інженерна підготовка, обладнання та благоустрій територій, що знаходяться у комунальній власності.

Відповідно до, Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішення, Київської міської ради від 1&липня 2005 року №806/3381,територія в межах перетину вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького має статус скверу ім.3ої Космодем’янської, який резервується для створення озелененої впорядкованої території загального користування.

Рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 та «Правилами забудови Києва» не допускається будівництво будівель та споруд... на територіях зелених насаджень загального користування парків, скверів, бульварів, набережних відповідно до п.5.4ДБН-360-92.

Таким чином, сама Київська міська рада визнала, що  спірна територія відведена для відпочинку та загального користування і ій надано статус скверу.

18 вересня 2006року та 13 червня 2007року на засіданнях Постійної комісії Київради з екологічної політики прийняті Протоколи №6 та МІ 6, відповідно до яких остання винесла негативний висновок, щодо зазначеного будівництва, внаслідок його негативного впливу на умови життя громадян та оточуючого середовища.

Відповідно до вимог ст.83 Земельного Кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст... є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів .крім земель приватної та державної власності...До земель комунальної власності .які не можуть передаватись у приватну власність належать землі загального користування в тому числі і сквери.

Ст.20 Земельного Кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування .вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об»єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Із листа Київдержземінспекції від 1 грудня 2006року вбачається, що Київрада .приймаючи спірне рішення в порушення вимог ст.20 Земельного Кодексу України не визначила категорію земель за основним цільовим призначенням та порушила вимоги ст. 123 Земельного Кодексу України.

Наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №21 від 14.02.2002року сквер ім. Зої Космодем’янської закріплено на праві повного господарювання за КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м.Києва. Сквер знаходиться на балансі вказаного підприємства і на сьогоднішній день.

19 жовтня 2006року в сквері ім. Зої Космодем’янської були проведені громадські слухання на тему щодо будівництва храму на перетині вулиць О.Гончара та Б.Хмельницького. Мешканці прилеглих до скверу будинків висловились категорично проти забудови скверу. Результатом громадських слухань став протокол, який був направлений до Київради.

26 липня 2007 року Київська міська рада  прийняла рішення N9 129/1963 .»Про відміну рішення Київської міської ради від 21.04.2005 № 373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української Православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

При прийнятті вказаного рішення Київрада зважила на численні скарги громадян. Також вказаним рішенням було запропоновано релігійній громаді надати згоду на розірвання договору оренди спірної земельної ділянки.

В грудні 2007року релігійна громада звернулась до Господарського суду м. Києва з

позовом до Київради про скасування вказаного рішення.       

В судовому засіданні позивачка Бабенко В.В та представники позивачів Піддубна О.В.і Соловйова ММ. пояснили, що строк позовної давності позивачі не пропустили, оскільки після подачі позову до Господарського суду м. Києва у позивачів виникло право па звернення до суду за захистом порушених прав.

Тому суд вважає, що позивачами строк позовної давності не пропущений, а тому суд не може погодитись з представником третьої особи, щодо його застосування для відмови у позові.

Таким чином, суд оцінюючи всі зібрані по справі докази, вважає ,що спірним рішенням Київської міської ради, яке було прийнято без попередніх громадських слухань та з порушенням місцевих і регіональних правил забудови м. Києва, порушені права позивачів на безпечне довкілля ,на користування сквером, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 13,41,50 Конституції України,ст.ст.20,123,184 Земельного Кодексу України,ст.2,3 Закону України « Про планування і забудову територій»,ст. 17 Закону України « Про основи містобудування», ст. 15 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,керуючись ст.ст. 11,69,70,71,160-163,167 КАС України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Большової Тетяни Прокопівни задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради № 373/2948 від 21 квітня 2005 року « Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва .експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя

 

 

 

Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара  та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання її повного тексту. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сипи після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано.

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-21778/08 р.  Головуючий у першій інстанції: Васильєва Т.М.

                                                                                       Доповідач: Шостак О.О.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

02 липня 2009 року  м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

головуючого судді:  Шостака О.О.,

суддів:            Ізмайлової Т.Л., Романчук О.М.,

при секретарі:         - Авдошині М.С.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 року по справі за позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Больової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя особа : Релігійна громада Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ващенко Л.М, Родзевич Л.М., Бабенко В.В., Больова Т.П. звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним з моменту прийняття рішення КМР від 21.04.2005 року №373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

 

Заслухавши судцю-доповідача, пояснення учасників проссу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового оскарження є рішення КМР від 21.04.2005 року №373/2948 «Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва».

Підставою звернення до суду позивачів стала невідповідність оскаржуваного рішення вимогам нормативно-правових актів та неодержання згоди територіальної громади Шевченківського району м. Києва на будівництво зазначеної будівлі.

Постановляючи рішення про задоволення, позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням КМР від 19.07.2005 року № 806/3381, територія в межах перетину вулиць О. Гончара та Б. Хмельницького має статус скверу ім. Зої Космодем'янської, який резервується для створення озелененої впорядкованої території загального користування.

Відповідно до Правил забудови Києва, затверджених Рішенням КМР від 27.01.2005 року № 11/2587, не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення на територіях зелених насаджень загального користування : парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно д п. 5.4 ДБН 360-92.

Таким чином, Шевченківський районний суд м. Києва в своєму рішенні визначив, що будівництво храму на території скверу порушує також і Правила забудови Києва.

Посилання апелянта на те, що храм є об'єктом дозвілля населення не заслуговує на увагу апеляційної інстанції, оскільки це твердження суперечить здоровому глузду.

Наказом Головного управління з питань майна КМДА № 21 від 14.02.2002 року сквер ім. Зої Космодем'янської закріплено на праві повного господарювання за Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ст. 136 ГК України право господарського відання - речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Оскаржуваним   рішенням   сквер   передано   для   будівництва,   експлуатації   та -   обслуговування громадської споруди за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що КМР передала земельну ділянку для будівництва, яка вже знаходилась у користуванні комунального

 

підприємства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема копією листа КП УЗН Шевченківського району м. Києва на адресу Господарського суду м. Києва.

Крім того, відповідно до протоколу громадських слухань у Шевченківському районі м. Києва на тему щодо будівництва Храму на перетині вулиць О. Гончара та Б. Хмельницького, проведених 19.10.2006 року, було прийнято рішення : звернутися до КМР з вимогою про скасування спірного рішення; заборонити будь-яке будівництво в сквері ім. Зої Космодем'янської.

При вирішенні справи, колегія суддів керується ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 18 Закону України «Про планування та забудову територій», відповідно до яких здійснення містобудівної діяльності повинно проводитися із дотриманням державних стандартів, норм регіональних і місцевих правил забудови, з урахуванням державних чи громадських інтересів при плануванні та забудові територій, за участю громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державний органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що будівництво храму викликало великий резонанс серед мешканців прилеглих до скверу будинків, які зверталися в різні державні органи з проханням не допустити забудову скверу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не врахував думку громадян, тобто допустив порушення вищезазначених норм.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не знаходить доводи апелянта такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Відмовляючи в застосуванні до позовних вимог наслідків, передбачених ст. 100 КАС України, суд першої інстанції вважав, що право на звернення до суду за захистом порушених прав у позивачів виникло після звернення Релігійної громади до Господарського суду м. Києва з позовом про скасування рішення КМР. Колегія суддів вважає цю позицію правомірною, з урахуванням того, що 26.07.2007 року КМР, зважаючи на численні скарги громадян, прийняла рішення скасувати рішення від 21.04.2005 року №373/2948. Тобто до моменту звернення до Господарського суду м. Києва Релігійної громади з позовом про скасування даного рішення, в позивачів були підстави вважати питання вирішеним.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність дій відповідача. Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи з'ясовані повно та об'єктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційна скарга Релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 року - залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції—без змін.   

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова

колегія

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 року по справі за позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Больової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя особа : Релігійна громада Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним рішення - відмовити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2008 року по справі за позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Больової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя особа : Релігійна громада Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

14 липня 2010 року                                                                                                                    м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф. ,

Гашицького О.В. ,

Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А. ,

Чумаченко С.А. ,

при секретареві                                            Олійник І.В.

 

з участю:

представника позивачів -                              Піддубної О.В.

(довіреність від 26.06.2010);

представника відповідача

Київської міської ради -                                Фрідмана О.В.

(довіреність від 17.06.2010 №225-КР-665);

представника третьої

особи -                                                   Дудки Р.П. (довіреність від 12.05.2010)

 

 

       провівши в судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

 

  за позовною заявою Ващенко Ліни Михайлівни, Родзевич Лілії Миколаївни, Бабенко Віри Василівни, Большової Тетяни Прокопівни до Київської міскої ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва, третя особа: Релігійна громада Української православної церкви парафії храму  на честь Рівноапостального Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним рішення,

 

провадження в якій відкрито касаційною скаргою  Релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостального Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2009 року,

встановила:

 

У березні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять ( з урахуванням уточнених позовних вимог) визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948 « Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького  у Шевченківському районі міста Києва ».

 

Свої вимоги обгрунтовують тим, що земельна ділянка на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького в місті Києві передана в оренду без попереднього вилучення у іншого землекористувача, без зміни її цільового призначення, всупереч інтересам мешканців прилеглих до земельної ділянки будинків, без проведення попередніх громадських слухань та з порушенням місцевих та регіональних правил забудови міста Києва. Зазначили, що ця земельна ділянка це – сквер імені Зої Космодем’янської, яка є єдиним місцем їхнього відпочинку, як мешканців прилеглих до неї будинків.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948 « Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста Києва».

 

В обгрунтування касаційної скарги релігійна громада посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у звязку  з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

 

Перевіркою за матеріалами справи встановлено, що рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948 « Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста Києва» земельна ділянка, загальною площею 0,11 га, передана в довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування цього храму, за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (а. с. 12).

 

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об’єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, а відповідно до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції  формування  зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381, територія в межах перетину вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького  має статус скверу ім. Зої Космодемянської, який резервується для створення озеленення Впорядкованої території загального користування.

 

Відповідно до тексту судових рішень наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 14 лютого 2002 року № 21 сквер ім. Зої Космодемянської закріплено на праві повного господарювання за КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

 

Проте, погодитися з таким висновком суддів не можна, оскільки його зроблено без належного встановлення обставин та перевірки їх доказами.

 

Відповідно до частини першої статті 79 КАС України письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

 

Так, відповідно до листа Комунального підприємства по утриманню зелених  насаджень Шевченківського району міста Києва ( а. с. 17 ), сквер імені Зої Космодем’янської закріплено за ним на праві повного господарювання на підставі наказу Головного управління з питань майна КМДА №21 від 14 лютого 2002 року.

 

Однак, згідно рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року № 373/2948, спірна земельна ділянка виділялася за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

 

Судами ж ці обставини не досліджувалися. В матеріалах справи копія зазначеного наказу відсутня.

 

Приймаючи рішення у даній справі суди виходили з того, що згідно рішення Київської міської  ради від 10 липня 2005 року № 806/3381 « Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста» відведена територія має статус скверу. Однак, за перевіркою матеріалів справи, ця обставина також не підтверджена в ході судового розгляду.

 

Зі змісту частини четвертої статті 79 КАС України вбачається, що матеріали справи повинні містити оригінали письмових доказів, на основі яких суди роблять висновки, а у разі можливості їх копії, засвідчені суддею.

 

Обгрунтовуючи свої висновки зазаначеними доказами, суди не тільки не долучили їх до матеріалів справи, але  і не дослідили їх в судовому засіданні, що, відповідно до статті 220 КАС України, позбавляє суд касаційної інстанції можливості дати правову оцінку обставинам, на які, як на докази послалися суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у справі.

 

Разом з тим, позивачі свої позивні вимоги обгрунтовували тим, що спірна земельна ділянка була передана в оренду третій особі без попереднього її вилучення у іншого землекористувача, без зміни її цільового призначення.

 

Такі обставини також вимагають перевірки зі сторони судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

 

Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері юридично-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 

Згідно визначень, наведених в пунктах 6, 8 частини першої статті 3 цього Кодексу, адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; позивач – в адміністративній справі – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання  повноважень якого подана  позовна заява до адміністративного суду.

 

 Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що до адміністративного суду може звернутися фізична або особа, права, свободи та інтереси якої порушено суб’єктом владних повноважень у зв’язку із винесенням ним рішення ( нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, вчиненням дій або не вчиненням дій, які повинні бути вчинені в межах повноважень органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, іншого суб’єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єкта відповідних повноважень.

Виходячи з цього, і враховуючи підстави, якими позивачі обгрунтували свій позов, суду необхідно було встановити у чому ж саме полягають порушення їхніх прав, що підлягають судовому захисту; чи є вони належними позивачами у справі у зв’язку з саме таким обгрунтуванням позовних вимог.

 

Отже, судам необхідно було визначити, які саме права, свободи чи інтереси позивачів порушені і в чому полягає це порушення, якими саме діями субєкта владних повноважень вони порушені.

 

Втім, зазначені обставини не досліджувалися та не перевірялися, що позбавляє суд касаційної інстанції  здійснювати належну перевірку.

 

З огляду на викладені порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвели до прийняття необгрунтованих  судових рішень останні відповідно до статті 227 КАС України підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів.

 

Ухвалила:

 

Касаційну скаргу релігійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі міста Києва задовольнити частково.

 

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 14 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2009 року скасувати.

 

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Ухвала набирає  законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як підстав передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Головуючий, суддя

 

 

Судді                                                                            Підписи

 

                                                                                      З оригіналом вірно:

                                                               Головний                             О.В. Сидорович

 

 

 

 

                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 Справа №2а-2105/10

 

У Х В А Л А

                    І М Е Н Е М                                         У К Р А Ї Н И

 

22 грудня   2010 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого-судді:                      Гулька Б.І.

при секретарі:                               Акуловій А.В.

розгланувши   у  відкритому   судовому   засіданні  в  залі   суду  в  місті   Києві

клопотання представника позивачів про забеспечення адміністрітивного позову

 

В С Т А Н О В И В :

 

Під   час   розгляду   справи   за  позовом   Ващенко    Л.М.,     Бабенко В.В.,

Большової  Т.П.  до  Київської  міської   ради ,  Комунального    підприємства  по

утриманню  зелених  насаджень Шевченківського  району  м. Києва , третя особа :

релігійна    громада   Української   православної   церкви  парафії  храму на  честь

Рівноапостольного   Великого   Князя   Володимира  у  Шевченківському   районі

М. Києва , про визнання протиправним рішення,  представник  позивачів  заявила

клопотання  про вжиття заходів забеспечення позову шляхом заборони  релігійній

громаді       Української      православної     церкви     парафії    храму    на      честь

Рівноапостольного   Великого   Князя   Володимира  у  Шевченківському    районі

м. Києва проводити будь-які дії щодо підготовки  до  будівництва  та  будівництва

храму    на  честь   Рівноапостольного Великого Князя  Володимира   на  земельній

ділянці   на    перетині    вулиць  Олеся   Гончара   та   Богдана   Хмельницького   в Шевченківському районі м . Києва .

Клопотання  мотивоване  тим, що у  випадку  задоволення  позових  вимог ,

якщо   будівництво   споруди    розпочнеться    та  благоустрій   скверу  імені  Зоі  

Космодем янської буде   порушено   ,  будуть   знищені   дерева   та   інші   зелені

насадження   ,   буде   демонтовано   пам ятник   Зої  Космодем янської ,   то   для

відновлення  попереднього стану скверу необхідно буде докласти значних зусиль

та витрат ( посадка нових дерев та інших зелених насаджень , монтаж пам ятника ).

Клопотання представника позивача  про  забеспечення позову   не  підлегає

задоволенню  з наступних підстав .

Відповідно до ч. 1ст. 117 КАС  України , суд за  клопотанням позивача або з

власної ініціативи може постановити ухвалу      про   вжиття заходів   забезпечення

адміністративного позову , якщо   існує  очевидна  небезпека     заподіяння   шкоди

правам, свободам та інтересам позивача до укхвалення рішення в адміністративній

справі або   захист цих прав,  свобод  та інтересів  стане   неможливим  без  вжиття

таких заходів , або для їх  відновлення необхідно буде докласти  значних зусиль та

витрат , а  також  якщо  очевидними  є  ознаки  протиправності  рішення   , дій    чи

бездіяльності суб єкта владних повноважень .

Представником позивачів не наводяться  дані ,   які б свідчили про існування

очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам ,   свободам та інтересам   позивачів;

для відновлення порушеного права позивачів ,   без  вжиття   заходів   забеспечення

позову ,  необхідно  буде  докласти  значних    зусиль   та   витрат .     Інших підстав,

визначених   у  статті   117  КАС   України  ,  за яких    необхідно    вжити      заходи

забезпечення позову , судом не встановлено.

  

На підставі викладеного та  керуючись ст 117, 118 КАС України, суд

 

У Х В А Л И В :

 

В    задоволенні   клопотання   представника  позивача    про       забеспечення

адміністративного позову відмовити .

Ухвала  може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного

суду      через  Шевченківський  районний  суд     м .  Києва  протягом   п яти  з   дня

проголошення ухвали .

 

Суддя

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді: Гулька Б.І.

при секретарі:           Акуловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом Ващенко Ліни Михайлівни, Бабенко Віри Василівни, Большової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя особа: релігійна громада Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва,

           

про визнання протиправним рішення

ВСТАНОВИВ:

У березні 2008 року Ващенко Л.М., Бабенко В.В., Родзевич Л.М., Большова Т.П. звернулися до суду із адміністративним позовом, в якому просили: скасувати рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року H~ 373/2948 " Про передачу релігійній громаді Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі міста Києва".

            Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що рішенням Київської міської ради порушені їх законні права та інтереси як членів територіальної громади та мешканців прилеглої ДО переданої земельної ділянки території. Вказана земельна ділянка передана в оренду без попереднього вилучення її у іншого землекористувача, без зміни її цільового призначення, всупереч інтересам мешканців прилеглих до земельної ділянки будинків, без проведення попередніх громадських слухань та з порушеннями місцевих та регіональних правил забудови.

В послідуючому, представником позивачів були змінені позовні вимоги, зокрема: на визнання вищезазначеного рішення Київської міської ради протиправним, не чинним повністю ( з дня прийняття ).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року провадження в справі в частині вимог Родзевич Л.М. закрито.

           Під час розгляду справи представником позивачів подано заяву про доповнення підстав позову, в якій вона зазначила, що при відведенні спірної ділянки відповідачем 5ули порушені норми законодавства, яке діяло на момент прийняття оскаржуваного рішення, оскільки дозволи державних органів були видані на не існуючі адреси; )оскаржуваним рішенням порушені п ва позивачів у сфері публічно - правових відносин, передбачені СТ.СІ'. 13,50 Конституції України, відповідно до яких кожний має право користуватися природними об’єктами права власності народу ;щодо закону та правом на безпечне для життя та здоров'я довкілля.

          Представник Київської міської ради, надавши письмові заперечення на позов, в залі засіданні пояснила, що оспорюване позивачами рішення не порушує Їх прав; ДІЯ Київської міської ради було прийняте у межах її повноважень, з дотриманням дозволеного порядку, "а у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України:

           Представник Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва ( надалі - комунальне підприємство ), заперечуючи, проти позову, посилався на те, що суб'єктом .владних повноважень; . спірним Рішенням, Відведена релігійній гpoмaді земельна ділянка, комунальному підприємству не відводилась, у власність чи користування не надавалась.

           Представники третьої особи - peлегійної громади Української православної церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва (надалі - peлігiйна громада) в судовому засіданні вказали на безпідставність вимог позивачів.

          Cyд вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до Ч. 1 ст.2 КАС України, завданням aдмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних. осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку opгaнiв державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб' єктів при здійсненні ними І ладних управлінських функцій на основі законодавства, :в тому числі на виконання делегованих. повноважень.

           Згідно визначень, наведених в пiдпyнктax 6,8 ч.l ст3 вкaзaнoгo Кодексу адміністративний позов - це звернення до адміністративною cyду про захист i прав, свобод та інтересів у публічно - правових відносинах до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. •

             Таким чином, до адміністративного cyду може звернутися особа, свободи чи інтереси якої порушено суб'єктом владних повноважень зв’язку з прийняття ним рішення (нормативно - правового акта чи правового aктa індивідуальної дії ), вчинення дій ( бездіяльності) при здійсненні ними владних yпpaвлінськиx функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Вимоги позивача повинні стосуватися захисту або відновлення: ЙОГО прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку cy6'eв::ra владних повноважень.

              Провіряючи обставини по справі, СУДОМ встановлено, що 21.04.2005 року Київська міська рада прийняла рішення № 373/2948 " Про передачу peлiгiйнiй громаді у Української Православної Церкви парафії храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира на перетині вулиць Олеся Гончара та Богдана Хмельницького у Шевченківському районі м. Києва ".

               Цим рішенням затверджено проект відведення релігійній громаді земельної ділянки на перетині вилиць О.Гончара та Б.Хмельницького; передано зазначену ділянку, загальною площею 0,11 га, у довгострокову оренду на 25 років; визнано що № 121-3\95 „Про надання та вилучення земельних ділянок та припинення права кopиcтyвaння землею цій же релігійній громаді було надано земельну ділянку для будівництва, експлyaтацiї та обслуговyванню храму; розірвано за згодою сторін договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004 р. N! 91-6-00233.

               На виконання пункту 5.2. вказаного рішення між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - релігійною громадою 12.05.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки. зареєстрований Головним управлінням земельних . ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.05.2005 р. за .N! 91-6-00442. '"

               Оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, яким вирішені майнові питання. у галузі земельних відносин між територіальною громадою М.Києва та peлігiйною громадою.      .

                  Позивачі не довели наявність у них майнових прав на спірну земельну ділянку, як і поpyшення їх особистих немайнових прав, свобод та інтересів на безпечне для життя і здоров’я та довкілля.

                   Іхні доводи про те, що: земельна ділянка передана в оренду без попереднього вилучення її у іншого землекористувача, без зміни її цільового призначення, всупереч інтересам. мешканців прилеглих до земельної ділянки: будинків, без проведення попередніх громадських cлyxaнь та з порушеннями місцевих та регіональних правил забудови; при відведенні спірної ділянки відповідачем були порушені норми законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення, оскільки дозволи державних органів були видані на не існуючі адреси, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

                В матеріалах справи наявний витяг із бази Державного земельного кадастру станом на 30.03.2005 року та лист Топоrpaфo-гeoдезичного департаменту Госпрозрахункової організація Центр містобудування архітектури" Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 30.03.2005 р . .N 03-480, 3 JIICИX вбачається, що земельна ділянка надана релігійній rpoмaдi за рахунок земель, не надавались у власність чи користування. третім особам.

                Вона належить до категорії земель громадського призначення, відведена для громадських потреб, а отже зміни цільового призначення не потребує ( СТ.20 Земельного кодексу України).

                Рішення Київської міської ради від 19.07.2005 р. № 806/3381 " Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 201 О року та концепції формування зелених насаджень в центральній Частині міста ", яким ця земельна ділянка ( сквер імені Зої Космодем'янської ) віднесена до переліку територій, що резервуються для cтвopeння озелененої впорядкованої території загального користування, на час досліджуваних судом подій не було прийнято.

              Посилання позивачів на наказ Головного ynpaвлiння з питань майна Київської міської державної адміністрації від 14.02.2002 р. N 21 в обґрунтування порушення порядку передачі в оренду земельної ділянки безпідставні, оскільки вказаним наказом були закріплені на праві повного гocподapcькoгo відання основні фонди комунальної власності територіальної громади м. Києва, а не земельні ділянки. Головне управління кoмyнальнoї власнocтi м. Києва не має повноважень по вирішено питань надання у власності. чи користуванню земельних ділянок.

 

 

             Відповідно до пункту 14 частини 1 СІ.26 :закону Україна " Про місцеве /самоврядування в Україні ", вирішення питань щодо регулювання Земельних відносин , належить до виключної компетенції пленарних засідань Київської міської ради.

            Земельна ділянка відведена peлiriйиiй громаді для будівництва культової споруди громадського призначення, а отже враховує громадські інтереси членів територіальної громади міста Києва, які відповідно до етапі 35 Конституції України та статті 3 Закону України " Про свободу совісті та релігійні організації) " мають право безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і обряди, вести релігійну діяльність.

              Мешканці прилеглих до земельної ділянки будинків не мають виключних прав на таку земельну ділянку чи привілеїв перед іншими членами територіальної громади міста Києва.

              Твердження представника позивачів про те, що висновки і погодження, надані при відведенні земельної ділянки, містять різні адреси земельної ділянки, як і те, що рішенням Київської міської ради порушено " Правила забудови міста Києва ", затверджені .• рішенням Київської міської ради 27.01.2005 року X~ 11/2587, не заслуговують на увагу , оскільки в самих висновках та погодженнях визначено місцезнаходження земельної ділянки; згідно з пунктом 1.1.1. вказаних Правил; вони не стосуються порядку відведення земельних ділянок, а регулюють порядок планування і забудови та іншого використання територій земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови використання територій і окремих земельних ділянок у .межах зон, визначених порядком.

              Оспорюване позивачами рішення Київської міської ради було прийняте у межах повноважень, з дотримання встановленого порядку, та у спосіб, що передбачає Конституцією та законами України ; підстав для визнання його протиправним             встановлено, а тому позов не Підлягає задоволенню.    

            .            

 

На підставі викладеного та керуючись СТ.СТ. 159, 160, 161, 162, адміністративного судочинства України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:

 

           В задоволенні позову Ващенко Ліни Михайлівни, Бабенко Віри Борисівни, Большової Тетяни Прокопівни до Київської міської ради, Комунального Підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, третя особа: релігійна громада Української православної церкви парафі храму на честь Рівноапостольного Великого Князя Володимира у Шевченківському районі м. Києва,

про визнання протиправним рішення відмовити.

         Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківській        районний суд м. пpoтягoм п'яти днів з дня її проголошення

 

 

 











Поможет молитва Богу!
Домашняя страница   |   Праздники   |   Объявления   |   О Св. Владимире
Ссылки   |   Духовная литература    |   Концепция РПЦ    |   Фотоальбом

Язык:     Українська    Русский
English     Deutsch     Français

УПЦ, Храм Св. Владимира, 2002-2006